Ольга Березан Органічна Хімія

Ольга Березан Органічна Хімія Навчальний Посібник Купить

Образцы жевательных резинок (различные). Методическая литература: Габриелян О.С. Химия.10 класс: Настольная книга учителя /О.С.Габриелян. Березан Ольга. Книга содержит задачи ко всем разделам химии, которые изучаются в средних общеобразовательных школах. Для всех, кто изучает химию и готовится к поступлению в высшие учебные заведения..

Ольга Березан Органічна Хімія Скачать Бесплатно

Гаряче крісло поштовий голуб італійська кухня Ольга Горбачова английский для Танзанія подружня зрада Березан тарифы 2014 пикник отит ігри битою по кришталеве щастя малина інтернет бард секонд хенд хімія нержавійка рецепт перука фізика суперкубок сходи Принц Вільям органіка тушонка. Комментарии к Органическая химия ольга березан одесса. №1 18.11.2015 в 21:05 Ванюков О. П.: Вукодраг колотил ощущать боль в левом плече, видимо какой-то из карманов противников все-таки от скумбрии достиг своей цели.. Домбровський А.В., Найдан В.М. - Органическая х. 217803.pdf. У когось є комплексне видання для підготовки з хімії Ольги Березан? Бажано 2014 року.

Система розрахункових задач і вправ з хімії як засіб розвитку інтелектуальних умінь школярів у класах хіміко- біологічного профілю. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова БЕРЕЗАН ОЛЬГА ВЕНІАМІНІВНА                                        УДК 3. СИСТЕМА РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ І ВПРАВ З ХІМІЇ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ У КЛАСАХ ХІМІКО- БІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ1.

АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Київ- 2. 00. 6Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, професор        Чайченко Надія Натанівна,        Сумський державний педагогічний університет        імені А. С. Макаренка, завідувач кафедри хімії. Офіційні опоненти:        доктор педагогічних наук, доцент        Шиян Надія Іванівна,        Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, завідувач кафедри хімії;        кандидат   педагогічних наук, доцент        Грабовий Андрій Кирилович,        Черкаський національний університет        імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри органічної хіміїПровідна установа:        Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра неорганічної хімії, Міністерство освіти і науки України, м. Київ. Захист відбудеться    “1. К. 2. 6. 0. 53. 1.

Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, 0. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці  Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 0. Київ, вул. Пирогова, 9. Автореферат розісланий  “0. Вчений секретарспеціалізованої вченої ради                                    Н. О. Постернак ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИАктуальність дослідження. Сучасні пріорітети розвитку освіти вимагають створення якісно нової школи, зорієнтованої на виховання особистості, спроможної самостійно і творчо мислити, бачити та формувати проблему, знаходити шляхи її вирішення, приймати нестандартні рішення, генерувати нові ідеї, гнучко реагувати на зміни обставин.

Орієнтування хімічної освіти на формування особистості, яка здатна до саморозвитку та самореалізації, потребує особистісно зорієнтованої моделі навчального процесу. Сучасні підходи до проблем навчання, покращення якості хімічної освіти вимагають суттєвих змін у побудові навчального процесу, які були б тісно пов’язані з проблемами активізації розумової діяльності школярів та розвитку їхніх інтелектуальних умінь. Проблема активізації розумової діяльності особистості в процесі навчання була і є предметом дослідження вчених П. П. Блонського, Д. М. Богоявленського, В. В. Давидова, Л. В. Занкова, З.І. Калмикової, Н.

О. Менчинської, А. В. Фурмана, Г.І. Щукіної, І. С. Якиманської. Психологічний аспект проблеми (закономірності мисленнєвої діяльності) розкрито в роботах Г. О. Балла, Дж. Брунера, П.

Я. Гальперіна, Г. С. Костюка, О. М. Матюшкіна, Я. О. Пономарьова, С. Л. Рубінштейна та ін. Проблема розв’язування задач як засобу пізнання та розвитку школярів стала предметом наукового   пошуку   В.І. Дайнеки,   Д. П. Єригіна,    В.

А. Крутецького, Д. Пойа, В. Я. Стеценка, Є.

Н. Турецького, А. М. Фрідмана, Є. О. Шишкіна, А.І. Шапо- валова та ін. Окремі питання підготовки вчителя до організації процесу    навчання школярів розв’язувати задачі та вправи розробляли  О.І.

Астахов, Н. М. Буринська, Л. П. Величко, Н. Н. Чайченко та ін. Допомагають вирішувати проблеми активізації розумової діяльності у процесі навчання учнів розв’язувати  задачі  та   вправи  напрацювання  вітчизняних  вчених  Ф. Ф. Боєчка, М. М. Гладюка, А. К. Грабового, Н.І. Лукашової, О. С. Максимова, В.

М. Найдана,   П. П. Попеля, Ю. А. Романенко, Л. М. Романишиної, М.

М. Савчин, В. В. Ста- рости, О. Г. Ярошенко та ін. Розвиток інтелектуальних умінь школярів у процесі навчання досліджували А. О.  Бобров,   Д. М.  Богоявленський, О. В. Бугрій, В. К. Буряк, П.

Я. Гальперін, В.І. Зикова, О. М. Кабанова- Меллер, Є.Є.

Мінченков, Л. Л. Момот, В. Ф. Паламарчук, Н. Ф. Тализіна, А. В. Усова та ін.  Проблемі використання задач та вправ як засобу розвитку інтелектуальних умінь присвячені дисертаційні дослідження, у яких висвітлювалися різні аспекти даної проблеми, а саме: формування прийомів розумової діяльності   (С. П. Бондар, С. А. Герус, Т.Є. Коршак, Ю. В. Ліцман, В.І.

Таточенко), формування в учнівузагальнених умінь розв’язувати задачі (Г.І. Грученко, В.І. Савченко, В. П. Хмель), формування умінь дослідницької діяльності (А. Г. Іодко) та ін.        Констатувальний експеримент показав, що проблема навчання учнів хіміко- біологічних класів розв’язувати задачі та вправи залишається недостатньо розробленою. Більшість учнів мають невисокий рівень сформованості вмінь розв’язувати задачі та вправи. Значна частина школярів не володіє методами розв’язування типових задач, не вміє виділити в умові задачі об’єкти дослідження та їх характеристики, здійснити скорочений запис умови, встановити зв’язок між відомими і невідомими величинами, організувати процес розв’язування задачі.

Це пояснюється недостатнім ступенем використання задач і вправ для формування і розвитку інтелектуальних умінь (вмінь логічно розмірковувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення, доводити і заперечувати, переносити знання й уміння в нові ситуації, встановлювати нові зв’язки між знаннями). Причини такого становища вбачаємо у тому, що:        відсутня цілісна методична системи формування інтелектуальних умінь учнів хіміко- біологічних класів у процесі розв’язування задач та вправ з хімії;        кількість методичних рекомендацій щодо відбору типів задач, шляхів їх ускладнення та поетапного використання в навчальному процесі є недостатньою, а методика формування інтелектуальних умінь в процесі розв’язування задач не деталізована.

Зважаючи на те, що профільне навчання хімії забезпечує загальноосвітню та початкову допрофесійну підготовку випускників спеціалізованих класів, які мають бажання обрати майбутню професію з використанням хімічних знань і сприяє вихованню особистості, здатної до самоосвіти і творчої самореалізації, виникає потреба в переосмисленні методичних підходів до навчання хімії учнів, які навчаються в класах хіміко- біологічного профілю. Отже, виникає суперечність між потребою навчити учнів розв’язувати задачі та вправи у процесі формування й розвитку інтелектуальних умінь і відсутністю методичної системи диференційованого, поетапного формування цих умінь.

Необхідність розв’язання виявлених суперечностей зумовила вибір теми  дослідження “Система розрахункових задач і вправ з хімії як засіб розвитку інтелектуальних умінь школярів у класах хіміко- біологічного профілю”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки АПН України. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від 3. Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні  (протокол № 9 від 2. Об’єктом дослідження є навчальний процес з хімії в класах хіміко- біологічного профілю.

Предмет дослідження становлять зміст, форми, методи, засоби навчання розв’язувати задачі та вправи з хімії в класах хіміко- біологічного профілю. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та створенні системи розрахункових задач та вправ, орієнтованої на формування інтелектуальних умінь учнів хіміко- біологічних класів та методичної системи її використання в процесі навчання хімії. Гіпотеза дослідження. Дослідженняґрунтується на припущенні, що впровадження у навчальний процес хіміко- біологічних класів системи розрахункових задач та вправ з хімії буде ефективним за умови створення навчально- методичного комплекту, використання якого на основі системного, особистісно зорієнтованого, проблемного, діяльнісного підходів сприятиме формуванню та розвитку інтелектуальних вмінь учнів, а для вчителя стане засобом управління продуктивною навчальною діяльністю учнів. Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені такі дослідницькі завдання:        1. Здійснити аналіз стану досліджуваної проблеми в психолого- педагогічній літературі та практиці загальноосвітніх навчальних закладів.

Розробити систему розрахункових задач і вправ для учнів класів хіміко- біологічного профілю, удосконаливши типологію задач та передбачивши етапність у формуванні вмінь розв’язувати задачі. Розробити методичну систему формування інтелектуальних умінь учнів у процесі навчання їх розв’язуванню розрахункових задач та вправ. Створити навчально- методичний комплект з хімії для учнів хіміко- біологічних класів, який забезпечить функціонування створеної системи розрахункових задач та вправ. Підготувати науково обґрунтовані й експериментально перевірені методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів щодо формування в учнів інтелектуальних умінь в процесі навчання розв’язувати задачі та вправи. Експериментально перевірити ефективність розробленої методичної системи. Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання, сучасні психолого- педагогічні концепції (теорія діяльнісного підходу до навчання, принцип особистісно зорієнтованого навчання), загальнодидактичні та методичні положення, що стосуються розвивального   навчання;   теорія проблемного та розвивального навчання (Л. В. Занков, І. С. Якиманська); психологічні теорії мислення   (Дж.

Брунер, Л. С. Виготський, Л. Н. Ланда, С. Л. Рубінштейн), принципи формування наукових   понять  у   процесі   навчання   (Н. М.  Буринська,  Н.Є. Кузнєцова,  А. В. Усова, Н. Н. Чайченко), теорія поетапного формування розумових  дій  та  провідні   положення   загальної  методики їх формування  (П.

Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна, В. Ф. Паламарчук), теорія задач (Г. О. Балл), дидактична концепція групової навчальної діяльності школярів (О.